verb

admit

визнати · визнавати

To say that something is true, often something you did or something that happened.

Визначення та значення

Admit — дієслово, яке має кілька основних значень:

Визнавати, зізнаватися — погоджуватися з тим, що щось є правдою, особливо якщо це помилка, провина або неприємний факт.
- He admitted his mistake. — Він визнав свою помилку.
- She admitted that she was wrong. — Вона визнала, що помилялася.
Допускати, впускати — дозволяти комусь увійти кудись або отримати доступ.
- Only members are admitted to the club. — До клубу допускають лише членів.
Приймати до навчального закладу, організації чи лікарні — офіційно дозволяти комусь стати учасником певної установи.
- He was admitted to university. — Його прийняли до університету.
- The patient was admitted to hospital. — Пацієнта госпіталізували.
Уможливлювати, передбачати — про ситуацію, яка допускає певну можливість. Зазвичай уживається в конструкції admit of.
- The situation admits of no easy solution. — Ситуація не допускає простого розв’язання.

Граматика та походження

Admit — правильне дієслово:

admit — теперішня форма;
admitted — минулий час і дієприкметник минулого часу;
admitting — форма з закінченням -ing.

У значенні «зізнаватися» після admit часто вживається герундій:

admit doing something — визнати, що зробив щось;
admit making a mistake — визнати, що припустився помилки.

Також уживаються конструкції:

admit that... — визнати, що...;
admit to something — зізнатися в чомусь;
admit someone to a place — допустити або прийняти когось до певного місця чи установи.

Не слід плутати admit із конструкцією admit to do. Для дії, яку людина визнає, зазвичай використовується форма на -ing: admit doing, а не admit to do.

Слово походить від латинського admittere — «впускати», «допускати». Воно складається з префікса ad- — «до» та кореня mittere — «посилати», «відправляти».

Пов’язані слова:

admission — визнання; допуск; вступ;
admissible — допустимий, прийнятний;
admittedly — треба визнати, безперечно.

Синоніми та антоніми

Синоніми

У значенні «визнавати або зізнаватися»:

confess — зізнатися, зазвичай у провині чи неправильному вчинку; це слово сильніше підкреслює особисте зізнання;
acknowledge — визнати факт або правду, часто більш формально й без обов’язкового відчуття провини;
concede — визнати щось після суперечки або опору;
accept — прийняти або визнати певний факт, думку чи ситуацію.