blatant

Blatant — англійське прикметник, що означає щось явне, відкрите, дуже помітне або явно прикре.

Значення:

1. Відвертий, явний, що кидаться в очі
   Використовується, коли говорять про щось, що дуже помітне, помилкове або неприємне. Наприклад, "blatant lie" — явна брехня, яка одразу кидається в очі.

2. Грубий, зухвалий
   Часто вживається щодо поведінки або дій, які відкрито порушують правила, мораль або етикет. Наприклад, "blatant disregard for the law" — відкрите ігнорування закону.

Частини слова:

• базове слово: blatant
  Прикметник, походить зі старофранцузької або латинської, пов’язане з ідеєю голосності або шуму.

Синоніми:

• obvious (очевидний)
• blatant (який дуже помітний)
• flagrant (вульгарний, явний)
• conspicuous (помітний)
• glaring (крикливий)

Антоніми:

• subtle (тонкий, непомітний)
• concealed (прихований)
• obscure (незрозумілий, непомітний)

Приклад у реченні:

• The politician’s blatant lies were impossible to ignore.
  • Відкриті брехні політика було неможливо ігнорувати.

Таким чином, blatant описує щось, що занадто очевидне й часто негативне, тому викликає обурення чи несхвалення.