bounce

Bounce — слово англійською мовою, яке має кілька значень, залежно від контексту.

Значення:

1. Підстрибувати, відскакувати
   Коли щось відскочує від поверхні після удару або зіткнення. Наприклад, м'яч падає на підлогу і відскакує вгору.

   • Частини слова: "boun" може нагадувати рух, а "-ce" — суфікс, що утворює дієслово.
   • Синоніми: відскакувати, підстрибувати, відбиття.
   • Антоніми: поглинати, гальмувати, терпнути (коли щось не відскакує).

2. Відмовляти в прийомі (особливо про поштові/банківські терміни)
   Наприклад, "bounce a check" — відмовляти санкціонувати чек через недостатню кількість коштів.

   • Синоніми: відхиляти, не приймати.
   • Антоніми: приймати, санкціонувати.

Приклади:

• The ball bounced off the wall and came back.
  — М'яч відскочив від стіни і повернувся назад.

• The bank bounced my check because I didn't have enough money.
  — Банк відмовив у оплаті мого чеку, бо у мене не було достатньо грошей.

---

Отже, "bounce" може означати фізичний рух — відскок чогось, і також переносне вживання в ідіомах, пов’язаних із відмовою прийняття або підтвердження (наприклад, чеки).