decency

Визначення та значення

Слово decency має кілька основних значень:

1. Порядність та чесність: Це поведінка, яка відповідає прийнятим стандартам моралі, справедливості та доброти. Вона передбачає повагу до інших та дотримання етичних норм. Наприклад, коли кажуть, що хтось вчинив із "елементарної порядності".
2. Пристойність та етикет: Дотримання правил ввічливості, гарних манер або стандартів поведінки та одягу, що вважаються прийнятними в суспільстві.
3. Скромність: Відсутність вульгарності або непристойності, особливо в контексті зовнішнього вигляду чи мовлення.

Граматика та походження слова

Decency є іменником. Зазвичай воно вживається як незлічуваний іменник для позначення абстрактної якості. Проте форма множини — decencies — може використовуватися для позначення конкретних правил або звичаїв пристойної поведінки (наприклад, "social decencies").

Слово походить від латинського decentia, що своєю чергою походить від дієслова decere, яке означає "бути належним", "пасувати" або "личити". Воно тісно пов'язане з прикметником decent ↗.

Синоніми та антоніми

Синоніми:

• propriety ↗ — дотримання прийнятих стандартів поведінки або моралі.
• integrity ↗ — чесність та високі моральні принципи.
• modesty ↗ — скромність у поведінці або одязі.
• decorum ↗ — почуття міри, вихованість, дотримання етикету.
• respectability ↗ — поважність, відповідність соціальним нормам.

Антоніми:

• indecency ↗ — непристойність, аморальність.
• impropriety ↗ — неналежна поведінка, порушення правил.
• rudeness ↗ — грубість, неввічливість.
• immorality ↗ — аморальність.