disobedient

Disobedient – це прикметник англійською мовою, який означає "непослухняний", "той, що не підкоряється правилам або наказам".

Значення:

1. Не послухняний – людина або тварина, яка не виконує встановлені правила, накази або інструкції.
2. Непідкоряючийся – той, хто чинить опір або ігнорує авторитет.

Частини слова:

• dis- – префікс, що означає заперечення, відсутність чогось або протилежність (наприклад: disagree – не погоджуватися).
• obedient – прикметник, що означає "слухняний", "той, що виконує накази".

Отже, disobedient – це той, хто не є слухняним.

Синоніми:

• unruly (непокірний)
• defiant (зухвалий, непокірний)
• insubordinate (непокірливий)
• rebellious (повстанський, бунтівний)

Антоніми:

• obedient (слухняний, покірний)
• compliant (поступливий)
• submissive (покірний)

Приклад речення:

• The disobedient child refused to follow the teacher's instructions.
  (Непослухняна дитина відмовилася виконувати інструкції вчителя.)