adjective

fabulous

чудовий

Визначення та значення

Fabulous — прикметник, який має такі основні значення:

Надзвичайно хороший, чудовий, дивовижний — про щось, що справляє сильне позитивне враження.
- a fabulous performance — неймовірний виступ
- She looks fabulous. — Вона має чудовий вигляд.
Вигаданий, казковий, легендарний — про те, що належить до вигадок або важко піддається вірі.
- a fabulous creature — казкова істота
- fabulous stories — вигадані або легендарні історії

У сучасній розмовній англійській мові найчастіше вживається в першому значенні — «чудовий», «неймовірний», «фантастичний».

Граматика та походження слова

Fabulous — прикметник. Він може вживатися:

перед іменником: a fabulous idea — чудова ідея;
після дієслова-зв’язки: The concert was fabulous. — Концерт був неймовірним.

Ступені порівняння зазвичай утворюються за допомогою прислівників:

more fabulous — більш чудовий;
the most fabulous — найчудовіший.

Слово походить від латинського fabula — «розповідь», «байка», «вигадка». Воно споріднене з англійським словом fable — «байка», «казка». Спочатку fabulous означало «пов’язаний із байкою або вигадкою», а згодом набуло значення «надзвичайний, чудовий».

Споріднені слова:

fabulously — надзвичайно, чудово;
fabulousness — надзвичайність, чудовість.

Синоніми та антоніми

Синоніми

wonderful — чудовий; нейтральніший і менш експресивний синонім;
fantastic — фантастичний, надзвичайно хороший; дуже близький за значенням;
amazing — дивовижний; наголошує на здивуванні;
marvelous — чудовий, прекрасний; часто звучить трохи урочистіше;
incredible — неймовірний; може означати як «дуже хороший», так і «важкий для віри»;
legendary — легендарний; сильніше підкреслює славу або винятковість.