noun

fraud

шахрайство

An act in which someone lies or tricks another person to gain money, goods, or some other benefit.

Fraud — це шахрайство, обман або навмисне введення в оману з метою отримати вигоду (зазвичай фінансову) чи завдати комусь шкоди.

Основні значення:

Злочин/правопорушення: незаконні дії, коли людина свідомо обманює інших (наприклад, клієнтів, банк, державу) заради грошей або переваг.
Приклади сфер: insurance fraud, tax fraud, credit card fraud.
Випадок/акт обману: конкретна ситуація або схема, де когось ошукали.
Напр.: “It was a fraud” — “Це було шахрайство/підстава”.
Переносно — “самозванець/обманка”: людина або річ, що видає себе за щось інше, не будучи таким насправді.
Напр.: “He’s a fraud” — “Він — самозванець/обманщик”.

Частина мови: іменник (countable/uncountable).
- uncountable: fraud (шахрайство як явище)
- countable: a fraud / frauds (конкретний випадок або “самозванець”)
Вимова: /frɔːd/ (BrE), /frɑːd/ (AmE)
Походження: з лат. fraus — “обман, шкода”, через старофранцузькі впливи; пов’язане з ідеєю навмисного введення в оману.