invoice

Визначення та значення

Слово invoice має кілька пов'язаних значень:

1. Рахунок-фактура (документ): Це офіційний документ, який продавець надає покупцеві. У ньому вказано перелік проданих товарів або наданих послуг, їхню кількість, ціну та загальну суму до оплати. Це важливий фінансовий інструмент для обліку та оподаткування.
2. Виставляти рахунок (дієслово): Це процес надсилання такого документа клієнту з метою вимагання оплати за виконану роботу або товар.

Граматика та походження слова

• Граматика: Як іменник (noun) — an invoice, у множині invoices. Як дієслово (verb) — to invoice, форми: invoiced, invoicing.
• Походження: Слово походить від давньофранцузького envois, що означає «відправлення» (від envoyer — посилати). Це була множина від envoi, що початково стосувалося товарів, які відправлялися покупцеві.

Синоніми та антоніми

Синоніми:

• Bill↗ — найчастіший синонім, хоча bill зазвичай асоціюється з оплатою за послуги (наприклад, рахунок у ресторані), тоді як invoice частіше використовується в бізнесі.
• Statement↗ — звіт про стан рахунку.
• Tab↗ — розмовний варіант рахунку, який потрібно сплатити (наприклад, у барі).
• Account↗ — рахунок, що відображає фінансові операції.

Антоніми:

• Receipt↗ — квитанція або чек, який підтверджує, що оплата вже була здійснена (тобто протилежність документа, який вимагає оплати).
• Payment↗ — сам платіж, який є результатом виставлення рахунку.