VocabuoDictionaryGet the app
nounadjective

recluse

відлюдник · відлюдькуватий

A person who lives alone and stays away from other people.

Визначення та значення

Слово recluse має два основні значення:

  1. Людина, що живе усамітнено: особа, яка добровільно відмовляється від контактів із суспільством, живе в ізоляції або намагається уникати інших людей. Це може бути як тимчасовий стан, так і спосіб життя.
  2. Прикметник (рідко): той, хто веде відокремлений спосіб життя; відлюдний.

Граматика та походження слова

  • Граматика: Найчастіше вживається як іменник (чоловічого або жіночого роду). У ролі прикметника іноді використовується форма reclusive.
  • Походження: Слово походить від латинського reclusus (причастя минулого часу від recludere — «відчиняти» або «закривати», «ув'язнювати»). Через старофранцузьку мову воно увійшло в англійську у значенні людини, яка «закрилася» від світу.

Синоніми та антоніми

Синоніми:

  • Hermit — людина, що живе відлюдником, часто з релігійних чи духовних мотивів.
  • Loner — людина, яка проводить багато часу наодинці.
  • Solitary — той, хто перебуває або діє на самоті.
  • Anchorite — релігійний відлюдник.

Антоніми:

  • Socialite — людина, яка веде активне світське життя.
  • Extrovert — людина, спрямована на спілкування з оточуючими.
  • Companion — товариш або супутник.

Make “recluse” part of your vocabulary.

Build your English vocabulary with flashcards, audio and spaced repetition.

Get Vocabuo on the App StoreGet Vocabuo for Android

Examples

He lived as a recluse in the mountains.noun

Він жив як відлюдник у горах.

Neighbors rarely saw the quiet recluse.noun

Сусіди рідко бачили тихого відлюдника.

Her reclusive nature made friendship difficult.adjective

Її відлюдькуватий характер ускладнював дружбу.

Keep exploring English

Learn words from the content you love.

Add words from websites, books and videos, then remember them with spaced repetition (SRS).

Download on theApp StoreGET IT ONGoogle Play