subordinate

Subordinate — англійське слово, яке має кілька значень залежно від контексту.

Значення:

1. Як іменник:

   • Підлеглий, підчинений — людина, яка знаходиться нижче за посадою, рангом або статусом у ієрархії, виконує накази або працює під керівництвом іншої особи.
   • Приклад: "The manager gave instructions to his subordinates." — "Менеджер дав настанови своїм підлеглим."

2. Як прикметник:

   • Підлеглий, що займає нижче положення; який залежить від чогось іншого.
   • У граматиці: підрядний (наприклад, підрядне речення) — речення або конструкція, залежна від головного.
   • Приклад: "A subordinate clause depends on the main clause." — "Підрядне речення залежить від головного."

Частини слова:

• sub- — префікс, що означає "під", "нижче", "підлеглий"
• ordinate — походить від лат. "ordinare" — впорядковувати, розміщувати за порядком

Синоніми:

• Як іменник: underling, junior, assistant
• Як прикметник: secondary, inferior, less important

Антоніми:

• Як іменник: superior (керівник, начальник)
• Як прикметник: superior, principal, main

---

Таким чином, слово subordinate часто позначає статус "нижче", підлеглість у структурі або граматичну залежність.