adjectivenoun

timid

сором'язливий · боязкий

Showing a lack of courage or confidence and being easily frightened.

Timid — англійське прикметник, яке описує людину або тварину, що характеризується боязкістю, сором’язливістю або небажанням ризикувати.

Значення:

Боязкий, сором’язливий — особа, яка не проявляє сміливості, швидко лякається або уникає конфліктів і уваги.
Обережний, боязкий, який виражає невпевненість або нерішучість.

Частини слова:

timid походить від латинського "timidus" (той, хто боїться).
Не має явних складових частин, які легко розібрати у сучасній англійській мові.

Синоніми:

shy (сором’язливий)
fearful (боязкий)
bashful (сором’язливий, стриманий)
hesitant (нерішучий)

Антоніми:

bold (сміливий)
brave (відважний)
confident (впевнений у собі)
daring (ризиковий, відчайдушний)

Приклад використання:
She was too timid to speak in front of the large audience.
(Вона була надто боязкою, щоб виступати перед великою аудиторією.)