nounverb

warrant

ордер

A written order from a court that gives permission for police to do something, such as search a place or arrest someone.

Warrant – це англійське слово, яке має кілька значень у різних контекстах.

Значення:

Юридичне значення: Warrant – це офіційний дозвіл, наказ або замовлення, що дає право виконувати певну дію, особливо затримувати когось, провести обшук або арешт.
Приклад: arrest warrant – ордер на арешт.
Гарантія або обґрунтування: В розмовній мові або в бізнесі warrant може означати підставу або причину для якоїсь дії, або гарантію якості.
Приклад: "This product comes with a warranty" (хоч це вже інше слово – warranty, але родинне).
Фінансовий термін: Warrant — це фінансовий інструмент, що дає право купити акції компанії за визначеною ціною протягом певного періоду.

Частини слова:

War- може асоціюватися з «гарантувати», «підтверджувати».
Суфікс -rant позначає акт чи дію.

(Етимологія можуть розглядати детальніше, але це проста форма слова.)

Синоніми:

Для першого значення (юридичне):
- Order (наказ)
- Authorization (дозвіл)
- Permit (дозвіл)
Для гарантії:
- Guarantee (гарантія)
- Assurance (запевнення)

Антоніми:

Denial (відмова)
Prohibition (заборона) — протилежне до дозволу, яким і є warrant.

Підсумок українською:

Warrant – це документ або наказ, що дає право на певну дію (зазвичай офіційну або юридичну), або ж гарантія і підстава для дії. У фінансах – це також спосіб придбання акцій за спецціною у майбутньому.

Якщо потрібно, можу пояснити окремо будь-яке конкретне значення.