whole

Визначення та значення

Слово whole має кілька основних значень:

1. Цілий, повний (без виключення частин): Використовується для опису об'єкта або періоду часу, який є завершеним, неподільним або охоплює весь свій обсяг. Наприклад: "I ate the whole cake" (Я з'їв цілий торт).
2. Здоровий, неушкоджений: У менш поширеному, але класичному контексті може означати відсутність пошкоджень, цілісність стану.
3. Як іменник (the whole): Означає все ціле, сукупність усіх частин чогось.

Граматика та походження слова

• Граматика: Найчастіше виступає в ролі прикметника, який стоїть перед іменником (наприклад, "the whole day"). Рідше вживається як іменник (наприклад, "on the whole" — загалом).
• Походження: Слово походить від давньоанглійського hāl, що означало "неушкоджений", "здоровий". Воно етимологічно споріднене зі словом hale (міцний, здоровий) та heal (лікувати). Буква "w" з'явилася в написанні пізніше (приблизно в 15 столітті), щоб відобразити зміну вимови, хоча вона залишається німою.

Синоніми та антоніми

Синоніми:

• Entire ↗ — повний, увесь.
• Complete ↗ — завершений, повний.
• Total ↗ — сумарний, загальний.
• Intact ↗ — неушкоджений, цілий.

Антоніми:

• Partial ↗ — частковий.
• Incomplete ↗ — незавершений.
• Fractional ↗ — дробовий, неповний.