la célibataire

Визначення та значення

Célibataire — неодружений, незаміжня; людина, яка не перебуває в шлюбі.

Слово має дві основні функції:

• Прикметник:
  un homme célibataire — неодружений чоловік;
  une femme célibataire — незаміжня жінка.

• Іменник:
  un célibataire — неодружений чоловік або неодружена людина;
  une célibataire — незаміжня жінка.

У сучасній французькій мові слово може описувати як людину, яка просто не перебуває в шлюбі, так і людину без романтичного партнера. Однак для точнішого значення «самотній, без партнера» часто вживають слово ↗ або вираз ↗.

Граматика та походження

• Частина мови: прикметник та іменник.
• Рід:
  чоловічий рід — célibataire;
  жіночий рід — також célibataire.
• Множина: ↗.
• Форма слова не змінюється за родом, але в множині додається закінчення -s.

Походить від латинського caelebs, caelibis — «неодружений», «самотній». Із цим словом пов’язане французьке ↗ — «безшлюбність», «стан неодруженої людини».

Синоніми та антоніми

Синоніми

• ↗ — неодружений; нейтральний опис відсутності шлюбу.
• ↗ — вільний; розмовне слово, яке може означати, що людина не має партнера або не перебуває у стосунках.
• ↗ — самотній, один; наголошує не лише на відсутності шлюбу, а й на відсутності партнера або компанії.
• ↗ — стара діва; застарілий і часто зневажливий вислів щодо незаміжньої жінки, тому його слід уживати обережно.

Антоніми

• ↗ — одружений або заміжня; означає, що людина перебуває в офіційному шлюбі.
• ↗ — у парі, у стосунках; ширше поняття, оскільки людина може бути в парі, не перебуваючи в шлюбі.
• ↗ / ↗ — чоловік / дружина; людина, яка перебуває в шлюбі.

Поширені фрази та сполучення

• ↗ — бути неодруженим або незаміжньою.
• ↗ — залишатися неодруженим або незаміжньою.
• ↗ — жити без шлюбу, самотньо.
• ↗ — затятий холостяк; людина, яка давно живе без шлюбу й не прагне одружуватися.
• ↗ — статус неодруженої людини.