le furieux

Значення

1. «Лютий, розлючений, скажений» — про людину, яка перебуває у стані сильного гніву.
   Приклад сенсу: Il est furieux contre quelqu’un — «Він лютий/розлючений на когось».

2. «Несамовитий, шалений, бурхливий, нестримний» — про явище/дію, що має дуже сильну інтенсивність (вітер, буря, ритм, темп, атака тощо).
   Приклад сенсу: un vent furieux — «шалений вітер».

3. Як іменник (розм./публіцист.): «розлючена людина», «лютий».
   Приклад сенсу: un furieux — «якийсь скажений/лютий (тип)».

Частини слова (морфеміка)

• fur- — корінь, пов’язаний із семантикою «люті/шалу» (історично: furie, лат. furia).
• -ieux — суфікс прикметників, що означає наділеність рисою/станом (пор. curieux, sérieux).
• Форми:
  • furieux — чол. рід, одн.
  • furieuse — жін. рід, одн.
  • furieux / furieuses — множина (відповідно чол./змішана та жін.)

Французькі синоніми

(залежно від контексту)

• Для значення «розлючений»: en colère, très en colère, irrité, exaspéré, hors de lui, déchaîné
• Для значення «шалений/бурхливий»: violent, impétueux, déchaîné, tempétueux (про погоду)

Французькі антоніми

• Для «розлючений»: calme, paisible, serein, tranquille, imperturbable
• Для «бурхливий/інтенсивний»: doux, modéré, faible, paisible