verb

auslösen

викликати

Etwas anfangen oder bewirken, meist als Reaktion auf eine bestimmte Handlung oder ein Ereignis.

Дієслово auslösen має кілька основних значень залежно від контексту:

Спричиняти або викликати: Це найбільш вживане значення, яке означає бути причиною певної реакції, події або процесу. Наприклад, подія може викликати ланцюгову реакцію або почуття.
Активувати (механізм): Запуск процесу через натискання, спрацьовування або іншу дію. Наприклад, натискання кнопки для спуску затвора фотоапарата або спрацьовування сигналізації.
Викуповувати: У фінансовому або юридичному контексті означає звільнення чогось із застави або викуп речі, за яку було внесено завдаток (наприклад, викуп застави з ломбарду).
Вирізати (кулінарний термін): Видалення кісток з м'яса або риби під час підготовки до приготування.

Граматика: Це сильне дієслово з відокремлюваним префіксом (aus-). Форми: löste aus (Präteritum), ausgelöst (Partizip II).
Походження: Слово складається з префікса aus- (з, геть, зовні) та кореня lösen (розв'язувати, вирішувати). Первісно це означало "звільнити" або "видобути щось із середини", що з часом трансформувалося у сучасне значення "спричинити вихід" (наприклад, енергії чи дії).