noun

der Beweis, -e

доказ

Etwas, das zeigt, dass eine Aussage richtig oder falsch ist.

Слово "Beweis" в німецькій мові означає "доказ" або "свідчення". Воно позначає факт, матеріальний чи логічний аргумент, який підтверджує істинність твердження, гіпотези або вини предмета суду.

Значення слова без префіксів:

  • Доказ, підтвердження чогось.
  • Свідок або свідчення чогось у ширшому сенсі.

Відмінність від схожих слів:

  • "Beleg" — документальне підтвердження, документ або доказ (часто в повсякденному вжитку, фінансах).
  • "Nachweis" — підтвердження за допомогою фактичних даних або документів (часто у формальному, науковому контексті).
  • "Zeuge" — свідок, людина, яка дає усне свідчення.
  • "Argument" — логічний довід або доказ у дебатах, але не матеріальний доказ.

Отже, "Beweis" зазвичай є основним терміном для фізичних або логічних доказів у юридичному, науковому і повсякденному контекстах.

Make “Beweis” part of your vocabulary.

Build your German vocabulary with flashcards, audio and spaced repetition.

Examples

Der Richter präsentiert den Beweis vor Gericht.noun

Суддя представляє доказ у суді.

Keep exploring German

Learn words from the content you love.

Add words from websites, books and videos, then remember them with spaced repetition (SRS).