noun

die Ehre, -n

честь

Das ist das gute Bild, das andere von einer Person haben, wenn sie ehrlich, fair und anständig ist.

Визначення та значення

Ehre — честь, гідність, добра репутація людини або групи.

Також слово означає пошану чи особливе визнання: те, що сприймається як велика честь.

Граматика та походження

Іменник жіночого роду: die Ehre. Форма множини — die Ehren, але вона вживається переважно в значенні «почесті», «нагороди».

Слово походить від давньоверхньонімецького ēra — «пошана», «репутація».

Синоніми та антоніми

  • Ansehen — авторитет, репутація; більше стосується оцінки людини суспільством.
  • Würde — гідність; наголошує на внутрішній цінності людини.
  • Ruhm — слава; означає широку відомість і визнання.

Антоніми:

  • Schande — ганьба, протилежність честі та добрій репутації.
  • Ehrlosigkeit — безчестя, відсутність честі.

Поширені словосполучення

  • die Ehre haben — мати честь.
  • jemandem eine Ehre erweisen — виявити комусь пошану.
  • zu Ehren von — на честь когось або чогось.
  • Es ist mir eine Ehre. — Для мене це честь.

Make “Ehre” part of your vocabulary.

Build your German vocabulary with flashcards, audio and spaced repetition.

Examples

Er kämpft für die Ehre seiner Familie.noun

Він бореться за честь своєї родини.

Keep exploring German

Learn words from the content you love.

Add words from websites, books and videos, then remember them with spaced repetition (SRS).