feucht

Визначення та значення

Слово feucht означає стан предметів, поверхонь або повітря, що містять у собі невелику кількість води або вологи. Воно вказує на те, що об'єкт не є повністю мокрим (тобто не просякнутий водою до крайності), а лише злегка вологий.

Основні значення:

1. Про предмети або поверхні: такі, що мають на собі трохи вологи, але не є повністю просякнутими водою (наприклад, волога ганчірка або волога земля).
2. Про повітря (вологість): високий вміст водяної пари в атмосфері, що часто відчувається як задуха або приємна прохолода.
3. У переносному значенні: коли очі стають вологими від сліз (feuchte Augen).

Граматика та походження слова

• Граматика: Це прикметник, який відмінюється за загальними правилами німецької мови. У порівняльних ступенях вживається як: feuchter — am feuchtesten.
• Походження: Слово походить від давньоверхньонімецького fūht, що споріднене з нідерландським vochtig. Етимологічно воно пов'язане з поняттям випаровування або вогкості.

Синоніми та антоніми

Синоніми:

• nass ↗ (хоча nass частіше означає «мокрий», feucht — це менша ступінь вологості).
• klamm ↗ (часто використовується для опису холодної вологості, наприклад, одягу або стін).
• dunstig ↗ (якщо йдеться про повітря).

Антоніми:

• trocken ↗ (сухий).
• dürr ↗ (засохлий, висушений).