verb

leben

жити

Es bedeutet, dass ein Mensch, ein Tier oder eine Pflanze existiert, atmet, wächst und aktiv ist.

Визначення та значення

leben — дієслово «жити». Залежно від контексту воно означає:

бути живим, існувати: Er lebt. — «Він живий».
мешкати в певному місці: Sie lebt in Berlin. — «Вона живе в Берліні».
вести певний спосіб життя: Sie lebt gesund. — «Вона веде здоровий спосіб життя».
переживати або відчувати щось: Er lebt in ständiger Angst. — «Він живе в постійному страху».

З великої літери — das Leben — іменник «життя».

Граматика та походження слова

leben — правильне дієслово. Основні форми: lebt , lebte , hat gelebt . У більшості значень вживається без прямого додатка; коли йдеться про місце проживання, часто має додаток із прийменником, наприклад in .

Слово походить від давньоверхньонімецького lebēn зі значенням «жити».

Синоніми та антоніми

Синонім залежить від значення:

wohnen — «мешкати»; на відміну від leben, зазвичай стосується саме місця проживання.
existieren — «існувати»; звучить формальніше й наголошує на самому факті існування, а не на повсякденному житті.
verbringen — «проводити»; вживається, коли йдеться про те, як людина проводить час або певний період, а не про життя загалом.

Можливі антоніми: