adjectiveadverb

möglich

можливий · можливо

Etwas kann geschehen oder ist erlaubt, aber es ist nicht sicher.

Значення та вживання

möglich — прикметник зі значенням «можливий», «здійсненний», «допустимий». Він описує те, що може статися, існувати або бути виконаним.

Залежно від контексту:

можливий: те, що може статися — можливий варіант;
здійсненний: те, що можна виконати — здійсненне завдання;
мислимий, уявний: те, що можна уявити або припустити;
допустимий: те, що дозволено або прийнятно в певній ситуації.

Граматика та походження

möglich — незмінювана форма прикметника у присудку: прикметник відмінюється, коли стоїть перед іменником, але не відмінюється у ролі присудка. Наприклад, у значенні «це можливо» його форма не змінюється.

Слово утворене від основи mögen — «могти», «мати змогу» — за допомогою суфікса -lich , який утворює прикметники. Історично воно пов’язане зі значенням «такий, що може бути», хоча сучасне mögen зазвичай означає «любити» або «хотіти».

Вищий ступінь порівняння — möglicher , найвищий — am möglichsten . У повсякденному мовленні порівняльні форми вживаються нечасто.

Синоніми та антоніми

machbar — «здійсненний»: наголошує, що щось реально можна виконати.
denkbar — «мислимий», «можливий»: підкреслює, що щось можна уявити або припустити, але не обов’язково здійснити.
realisierbar — «реалізовний»: частіше стосується плану, задуму чи проєкту, який можна втілити.
unmöglich — «неможливий»; прямий антонім до möglich.
ausgeschlossen — «виключений», «неможливий за цих обставин»: сильніше підкреслює, що певний варіант не розглядається.