neu

Визначення та значення

Слово neu є одним із найуживаніших прикметників у німецькій мові. Воно має кілька основних відтінків значення:

1. Нещодавно створений або придбаний: описує об'єкт, який щойно виготовили або який ще не був у використанні. Наприклад, нова машина або новий одяг.
2. Той, що щойно з’явився або розпочався: стосується подій або часових проміжків, які тільки-но настали, як-от Новий рік (das Neujahr↗).
3. Незнайомий або незвичний: вказує на те, що людина раніше не мала досвіду з певним предметом, ситуацією чи інформацією. Наприклад, коли хтось є новачком у колективі.
4. Сучасний: вказує на відповідність теперішньому часу, моді чи технологічним стандартам.

Граматика та походження слова

Слово neu — це прикметник. Він відмінюється за загальними правилами німецької граматики залежно від роду, числа та відмінка іменника, перед яким стоїть. Також він може вживатися як прислівник у значенні "заново" або "по-новому".

Ступені порівняння:

• Positive: neu↗
• Comparative: neuer↗
• Superlative: am neuesten↗

Походження слова сягає прагерманського кореня neuja-, що своєю чергою походить від праіндоєвропейського newos. Це слово має спільне коріння з латинським novus, англійським new та українським "новий".

Синоніми та антоніми

Синоніми:

• frisch↗ (свіжий) — часто вживається щодо продуктів або ідей.
• modern↗ (сучасний) — стосується стилю або технологій.
• aktuell↗ (актуальний) — те, що є важливим зараз.
• neuartig↗ (нового типу) — щось інноваційне.
• unverbraucht↗ (невикористаний) — той, що зберіг первинний стан.

Антоніми:

• alt↗ (старий) — основний антонім.
• gebraucht↗ (вживаний) — той, що вже був у використанні.
• veraltet↗ (застарілий) — те, що вийшло з моди або втратило актуальність.
• antik↗ (античний, старовинний) — дуже старий, що має історичну цінність.