sollen

Визначення та значення

Дієслово sollen є одним із модальних дієслів у німецькій мові. Воно має кілька основних значень залежно від контексту:

1. Моральний обов'язок або наказ з боку іншої особи: Найчастіше sollen виражає доручення, пораду або вимогу, що виходить від когось іншого (батьків, закону, лікаря). Наприклад: "Du sollst nicht lügen" (Ти не повинен брехати). На відміну від müssen↗, яке означає об'єктивну необхідність, sollen часто фокусується на соціальній нормі або чиїйсь волі.

2. Порада або рекомендація: У формі Konjunktiv II (sollte) слово використовується для надання ввічливих порад. Наприклад: "Du solltest mehr Wasser trinken" (Тобі варто було б пити більше води).

3. Чутки або переказування інформації: sollen використовується для передачі інформації, у достовірності якої мовець не впевнений. Це перекладається як "кажуть, що..." або "нібито". Наприклад: "Er soll sehr reich sein" (Кажуть, він дуже багатий).

4. Майбутня подія або призначення: Використовується для опису того, що має статися згідно з планом або долею. Наприклад: "Was soll das bedeuten?" (Що це має означати?).

Граматика та походження слова

sollen — це модальне дієслово, що має особливості відмінювання. У теперішньому часі (Präsens) у першій та третій особі однини воно не має особових закінчень: ich soll, er/sie/es soll. У минулому часі (Präteritum) воно набуває форми sollte.

Етимологічно слово походить від давньоверхньонімецького sculan, що первісно означало "бути винним" або "мати борг". Це коріння також простежується в німецькому іменнику Schuld↗ (провина, борг). Таким чином, основна ідея дієслова полягає у виконанні чогось, що людина "заборгувала" суспільству чи іншим людям.

Синоніми та антоніми

Синоніми:

• müssen↗ — використовується, коли йдеться про неминучу необхідність, хоча sollen м'якше за значенням.
• beauftragt sein↗ — бути дорученим (у контексті виконання завдання).
• verpflichtet sein↗ — бути зобов'язаним.

Антоніми:

• dürfen↗ — мати дозвіл (протилежність обов'язку).
• nicht brauchen↗ — не мати потреби щось робити.
• nicht dürfen↗ — заборона (пряма протилежність до наказу щось зробити).