determinerpronoun

zwei

два · двоє

Das ist die Zahl, die nach eins und vor drei kommt.

Визначення та значення

zwei — німецьке числівник «два», «дві», що позначає число 2 або дві особи чи предмети.

Приклади:

zwei Bücher — дві книги
zwei Kinder — двоє дітей
Ich habe zwei Brüder — У мене є два брати.

Інші вживання:

zu zweit — удвох
halb zwei — пів на другу, тобто 1:30
eine Zwei — оцінка «2» у німецькій шкільній системі, зазвичай дуже добра оцінка.

Граматика та походження слова

zwei — кількісний числівник. Він не змінюється за родами:

zwei Männer — двоє чоловіків
zwei Frauen — дві жінки
zwei Kinder — двоє дітей.

Зазвичай після zwei іменник уживається у множині. У відмінкових конструкціях можливі форми zweien та zweier , особливо коли числівник уживається самостійно:

mit zweien — із двома
zweierlei — двох видів, різноманітний.

Слово походить від давньогерманської форми, споріднене з числівниками в інших індоєвропейських мовах, зокрема з українським два.

Синоніми та антоніми

Точного синоніма для zwei немає, оскільки це конкретний числівник.

beide — обидва, обидві. Це слово вживають, коли йдеться про двох уже відомих осіб або предмети: Beide kommen morgen — Вони обидва прийдуть завтра. На відміну від zwei, beide підкреслює охоплення обох елементів певної пари.
ein Paar — пара. Означає дві особи або речі, які утворюють єдність, тоді як zwei просто вказує на кількість.