el arrebato

Частина мови: іменник, чол. рід (el arrebato)
Походження/будова слова: походить від дієслова arrebatar («схоплювати, виривати; раптово захоплювати/охоплювати»). Корінь пов’язаний з ідеєю раптовості та сильного імпульсу.

1) Основне значення: раптовий сильний порив (емоційний або поведінковий)

Arrebato — це несподіваний, різкий спалах почуття чи поведінки: гніву, пристрасті, ентузіазму, натхнення, імпульсивного вчинку. Українські відповідники: порив, спалах, напад, приступ, імпульс.

• un arrebato de ira — спалах/приступ гніву
• un arrebato de pasión — порив пристрасті
• en un arrebato — зопалу, під впливом імпульсу

Синоніми (ісп.):

• impulso, arranque, aroma (у значенні «порив» не вживається; краще уникати),
• ataque / acceso (часто про приступ, напад),
• estallido (спалах),
• exaltación (піднесення, збудження).

Антоніми (ісп., за змістом):

• calma, serenidad, tranquilidad, autocontrol, moderación.

2) Рідше: «викрадення/виривання», стрімке «захоплення» (книжн., контекстуально)

У деяких контекстах слово може натякати на дію arrebatar як «вирвати/забрати силоміць» або «раптово захопити/піднести». Це значення менш поширене в сучасній розмовній мові, але можливе в літературному стилі.

Синоніми (ісп., приблизні за змістом):

• arrebato тут наближається до rapto (у значенні «порив; захоплення»), інколи до ідеї despojo / sustracción (залежно від контексту).

Антоніми (ісп., за змістом):

• devolución, entrega, restitución (у контексті «забрати/вирвати»).

Вживання/відтінок

Найчастіше arrebato описує імпульсивність і раптовість, часто з оцінкою як щось неконтрольоване або надто емоційне.