la beatitud

Визначення та значення

Слово beatitud має два основні значення:

1. Вищий ступінь щастя або блаженства. Це стан граничного задоволення, духовної радості або внутрішнього спокою, який часто пов'язують із релігійним або містичним досвідом.
2. Святе життя або досконалість. У теологічному контексті це стан тих, хто перебуває у близькості з Богом (наприклад, «блаженства» або bienaventuranzas↗).

Граматика та походження

• Частина мови: Іменник, жіночий рід.
• Етимологія: Слово походить від латинського beatitudo, що утворене від дієслова beare («робити щасливим», «благословляти»).
• Структура: Складається з кореня beat- (щасливий, благословенний) та суфікса -itud (вказує на стан або якість).

Синоніми та антоніми

Синоніми:

• Felicidad↗ — щастя.
• Dicha↗ — удача, щастя.
• Bienaventuranza↗ — блаженство.
• Gozar↗ — насолода, радість.

Антоніми:

• Desdicha↗ — нещастя.
• Sufrimiento↗ — страждання.
• Angustia↗ — тривога, мука.
• Desventura↗ — невдача, нещастя.