la compostura

Частина мови: іменник, жіночий рід.
Походить від дієслова componer («упорядковувати», «лагодити», «налагоджувати»).

1) Охайність, пристойність, зібраність у поведінці

Означає манеру триматися з гідністю, стримано, чемно; також — зовнішню охайність і впорядкованість.

• Синоніми (ісп.): decoro, corrección, compostez, recato, mesura, urbanidad
• Антоніми (ісп.): descompostura, indecoro, desaliño, grosería, desorden (залежно від контексту)

2) Полагодження, ремонт; «приведення до ладу»

Уживається в значенні ремонту або виправлення чогось (частіше у сталих виразах на кшталт hacer compostura — «зробити ремонт/підлатати»).

• Синоніми (ісп.): arreglo, reparación, compostura, remiendo (коли йдеться про «підлатати»)
• Антоніми (ісп.): desperfecto, avería, deterioro (як протилежний стан — «поломка/псування»)

Будова слова

• корінь: -postur- (пов’язаний з ідеєю «постави/упорядкування»)
• суфікс: -a (типове закінчення іменника жін. роду)
  Загальна ідея слова: «приведення в порядок» — як у поведінці, так і щодо речей.