la lengua (órgano)

Визначення та значення

Lengua — іменник, що має кілька основних значень:

1. Язик — орган у роті, який бере участь у мовленні, відчутті смаку та ковтанні.
2. Мова — система спілкування певного народу або спільноти: la lengua española — іспанська мова.
3. Язик як страва — м’ясний продукт, наприклад яловичий язик.
4. Витягнута смуга або виступ чогось: una lengua de fuego — язик полум’я.

Граматика та походження

• Іменник жіночого роду: la lengua, множина — las lenguas.
• Походить від латинського lingua — «язик», «мова».

Синоніми та антоніми

• idioma ↗ — «мова» як система спілкування; близьке до lengua в цьому значенні, але не означає орган.
• lenguaje ↗ — «мовлення» або «мова» як здатність чи система вираження; поняття ширше за lengua.
• parla ↗ — «говірка» або «манера говорити»; залежно від контексту може бути розмовним відповідником.

Прямого антоніма немає.

Поширені вирази та сполучення

• lengua materna ↗ — рідна мова.
• lengua extranjera ↗ — іноземна мова.
• sacar la lengua ↗ — висунути або показати язика.
• morderse la lengua ↗ — прикусити язика; переносно — стриматися й промовчати.
• tener algo en la punta de la lengua ↗ — мати щось на кінчику язика, майже згадати.